Головний Чернівецький Портал

Останнє оновлення на Четвер, 27 вересня 2012, 17:02 Четвер, 27 вересня 2012, 12:51

 

У Чернівецькому обласному художньому музеї відкрилась тематична виставка живопису “Вінок – вінець – очіпок” Надії Мартиненко (м.Чернігів).  У 1973-1975 рр. вона навчалася в ізостудії Київського палацу  «Жовтневий» (викладачі М.Родін, Г.Гуляєв, В.Забашта), з 1975р. – у Кримському художньому училищі ім. М.Самокиша на живописно-педагогічному відділенні, яке закінчила у 1979р. Молодій художниці хотілось працювати не на замовлення, а творити самостійно, але процес пошуків власного стилю та творчого становлення забрав багато часу.

 

В повний голос про себе, як про  майстра, Надія Мартиненко заявила  на першій персональній виставці в 2001 р. (Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник М.Коцюбинського). Її роботи були тепло зустрінуті шанувальниками мистецтва та колегами.

В 2005 р.  мисткиню прийняли до Національної Спілки художників України.

{AG}shlyapa{/AG}

  Працюючи в станковому  живописі, художниця удосконалює  свою техніку та знаходить  нові методи в реалізації своїх  творчих задумів. Її основна  риса –  потяг до удосконалення, а постійне бажання чогось нового робить її мистецтво цікавим та різноманітним. Творчий діапазон робіт Надії Мартиненко охоплює все, що може хвилювати уяву художника: багатофігурні жанрові композиції, пейзажі Полісся, міські архітектурні пейзажі, портрети і натюрморти, символічні філософські полотна. Для художниці характерне особливе почуття кольору та відображення світлових ефектів. Гра світла і тіні – улюблений її прийом. А випробовуючи різні сучасні напрямки, Надія Мартиненко зберегла світосприйняття й межах фігуративного мистецтва. На полотнах упізнається відображення цілком «реального світу», але наголос скерований на відчуття кольору і форми, її живопис відображає асоціативне сприйняття оточуючого світу через спогади та емоції художниці. Динамічний мазок мастихіна наповнює всі її роботи ритмом та фактурністю.

На виставці представлено двадцять чотири  жіночі образи, об’єднані однією темою – головні убори, які носили у різних історико-етнографічних регіонах України, починаючи з періоду Київської Русі. До цієї тематики мисткиня підійшла зовсім не випадково, адже давно мріяла передати у творах глибоку національну спадщину та свою любов до України. А поштовхом для створення нових робіт стали поштові марки із зображенням українських традиційних жіночих костюмів, які подарували художниці її друзі. Потім Надія Мартиненко збирала та вивчала необхідну літературу із часом сформувалась ціла колекція нових творів. Так, перед нами постає величний образ жінки боярського роду часів Київської Русі Любави і юної мрійниці із ХVІІІст., наречених Наталки із Полтави та Любані із Чернігівщини, поважної буковинки Павлини у перемітці та Богдани із Покуття та багатьох інших. Загадкові жіночі образи художниця інтегрує в картинне середовище за допомогою контрастів, світла і тіні, створюючи цікаві живописні ефекти. 

Отже, виставка робіт  Надії Мартиненко знайомить глядачів з весільними та святковими українськими традиційними жіночими головними уборами. У представлених творах передані характерні для кожного регіону традиції та обряди, що притаманні українцям протягом століть. Це нібито екскурс в історію нашої держави, яку нам не потрібно забувати.