Перше, з чим зіткнувся новий боєць “Айдару” на базі батальйону – мародерство й грабіжництво добровольців-тиловиків.

Коли ми приїхали у розташування, то познайомились з дуже колоритним айдарівцем на прізвисько “Цар”.Дебелий дядько років п’ятдесяти, який виконував функцію звичайного постового, умудрявся присвоїти майже всю гуманітарну допомогу, яка надходила від волонтерів.

Їжа, взуття, техніка – усе потрапляло до замкнених скриньок в його кімнаті, а потім – відправлялось автівкою друга до рідного міста “Царя”. Кульмінацією грабунку “добровольця” стала крадіжка 90-та (!!!) мобільних телефонів. Нові мобільники волонтери привезли на весь батальйон – але партія зі ста телефонів знов опинилась у кімнаті айдарівського набоба. Через кілька днів “Царя” відправили на завдання – і обурені добровольці оглянули його кімнату й пожитки.

Зі ста телефонів спритник не встиг збути лише 4 – решту його посібники вже продали десь у центрільній Україні.

На питання, чому ніхто не зупинив мародерства такого собі ДНР-івця в добровольчій шкурі, новобранець Н. відповів: Усі, хто міг поставити Царя на місце, вже були на фронті. А в тилу процвітає розбій, мародерство і пиятика.
Джерело: ІНФОРМАТОР.su