Синдром Туретта - основні симптоми

Синдром Туретта - нервово-психічний розлад, що характеризується руховими і голосовими тіками, наприклад, покашлюванням, вимовою фраз, морганням. Дані тіки часом посилюються або послаблюються. Виникає синдром Туретта у дітей, або у підлітків. Захворювання має хронічний перебіг і найчастіше буває спадковим.
 
Синдром  Туретта  диагностика якого вперше була проведена та описана в 1885 році в Парижі зустрічається у 0,05% населення. Найчастіше синдром Туретта у дітей проявляється у віці 2-5 років, наступний пік зустрічається у віці 13-17 років. Синдром де ля Туретта частіше розвивається у хлопчиків, ніж у дівчаток. Ризик захворювання даним захворюванням протягом життя становить близько 1%. Синдром Туретта у дорослих зустрічається в 10 разів рідше, ніж у дітей.
 
Головна причина виникнення синдрому де ля Туретта - генетична схильність. У більшості випадків дане неврологічне захворювання проявляється у родичів першого і другого лінії.
 
Крім генетичної схильності синдром Жиля Туретта може розвиватися після прийняття деяких видів лікарських препаратів, наприклад, нейролептиків.
 
Деякі фахівці припускають, що причиною синдрому є аутоімунні процеси, але доказів цієї теорії немає.
 
 
Основні симптоми синдрому Туретта - множинні рухові та голосові тіки. Тіки протягом дня виникають багато разів. Як правило, тіки носять нападоподібний характер. Симптоми синдрому Туретта можуть мати різну локалізацію, частоту, вираженість і складність.
 
Голосові тіки, як правило, множинні. Хворі можуть вимовляти непристойні фрази і слова, що супроводжуються непристойними діями. Голосові тіки, як і рухові, можуть на короткий час придушуватися, або, навпаки, загострюватися під час тривоги.
 
Синдром де ля Туретта протікає хвилеподібно. Симптоми синдрому Туретта найчастіше починаються у віці до 18 років. У віці 6-7 років з'являються тіки шиї, голови та обличчя, у віці 8-9 років з'являються голосові тики. Після періоду статевого дозрівання в більшості випадків захворювання затихає і виявляється лише слабкими тіками під час емоційної нестійкості.
 
У 40-75% хворих синдромом Туретта зустрічається гіперактивність з дефіцитом уваги. Часто синдром поєднується з агресивністю, тривожністю і нав'язливістю.
 
Як правило, пацієнти можуть відчувати наближення тіку і часом можуть відкласти його, але придушити його повністю у них не виходить. Через такі неконтрольованих дій хворого, в середні століття припускали, що в людини вселився біс, оскільки багато пацієнти описують, що вчинення дій відбувається поза їхньою волею, насильно.
 
Синдром Жиля де ля Туретта не робить вплив на психічний і інтелектуальний розвиток. Але у дитини виникає проблема у спілкуванні з однолітками, оскільки він розуміє, що відрізняється від інших і відчуває себе збитковим. Найчастіше діти з даним синдромом замикаються в собі і страждають від депресії. В іншому діти з синдромом Туретта не відрізняються від однолітків і можуть домогтися успіхів у житті.
 
Діагностика синдрому Жиля Туретта найбільш утруднена з хронічними тіками. Для захворювання характерна повторюваність, неритмічність, швидкість і мимовільність тиків.
 
Діагноз ставиться після року спостереження за пацієнтом на підставі клінічної картини. Пацієнт проходить неврологічні обстеження, які допомагають виключити органічне ураження головного мозку, що відбувається внаслідок пухлинного процесу.

Поділитись новиною в соціальних мережах:

Новини партнерів

RizVN Login